" ГОЛОДОМ ВБИВАЛИ НАШУ СВОБОДУ.

НЕПІДКОРЕНІ У 33-му - НЕПЕРЕМОЖЕНІ СЬОГОДНІ! "

Українською катастрофою XX століття називає сучасна громадська думка голодомор 1932-1933 років в Україні. Терор голодом, запроваджений тоталітарним режимом в Україні, заподіяв смерть мільйонам хліборобів. 

Адже від голоду, масових репресій і депортацій Україна втратила більше, ніж за роки Першої світової та громадянської воєн. Щороку Україна прихиляє коліна перед мільйонами жертв Голодомору 1932-1933 років, перед тими страждальцями, могили яких розкидані по садках, балках, дворах, узбіччях доріг та на цвинтарях, де насипані великі могили або могили колективні.  

За підрахунками, проведеними Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України, в Україні внаслідок Голодомору 1932 – 1933 років загинуло 3 млн. 941 тис. осіб. Непрямі втрати (дефіцит народжень) внаслідок Голодомору в Україні в 1932–1934 роках досягають 1 млн. 122 тис. осіб. 

Колективний голод, колективний холод, біль і страждання, колективна смерть, вони й понині кровоточать у серцях тих, хто пережив страшні роки, а тепер дістав таку можливість розповідати, свідчити, переконувати. На вшанування пам’яті усіх загиблих в роки Голодомору в Україні запалюють свічки.

 Акцію «Запали свічку пам’яті» підтримали і вихованці нашого закладу, які були учасниками Вечора пам яті проведеного з нагоди цієї події.